Прочитай текст.
ДВІ
БІЛОЧКИ
Жили в густому лісі дві білочки. Однаково
гарні, пухнасті, прудкі. Тільки не
однакової вдачі. Бо одна з них увесь день
трудилася: збирала горішки, гриби,
жолуді і все складала у своєму дуплі.
А друга була зовсім недбайлива. Цілими днями
тільки їй роботи, що
стрибати,
лякати
пташок у
гніздах або сидіти без діла й свистати на весь ліс. А
схоче попоїсти – не журиться. Тож влітку всюди
їжі повно! То горіх, то жолудь,
то шишки. Поїсть, що є, – та й знову скаче
весела, сита. Тим
часом перша білочка
наносила
собі в дупло харчів. І вже заздалегідь устелила свою хатинку мохом і сухим
листям, щоб
було тепло та м’яко взимку. Гарна була господиня.
Так пройшло літо, в одної білочки – у праці й
клопотах, а в другої – в іграх.
Минула дощова осінь. Прийшла холодна зима. У
лісі стало сумно й пусто: ні
листячка, ні грибів, ні горішків. Тільки мороз
і вітер, що снігами мете. Сидить в
тепленькому дуплі працьовита білочка й гадки
про біду не має. Все літо
працювала, щоб
зимою
спокійно відпочити. І м’яко їй, і тепло, і з’їсти є що. Та не так жилося лінивій
білочці. У її дуплі харчів на зиму нема, ані
одного горішка!
Тільки холодний вітер по
хатині
свище, гуляє. Сидить бідна білочка
голодна, змерзла, в клубочок звилася.
Кинеться по лісі туди, сюди, нічого нема
– усе замерзло. Хоч умирай з холоду та голоду!
Аж згадала нещасна білка свою старанну,
роботящу сусідку та й думає: «Піду
я до неї. Може, допоможе, у неї гори припасів». Іде вона до сусідки та
несміло стукає в
двері. Відчинила дбайлива білка двері, як поглянула на
нещасну, худющу сусідку, то
відразу
все зрозуміла. – Прошу, сідай,
саме на обід потрапила! Чим хата багата... От
зігрійся
трохи в моху, а я приготую
тобі горішків і жолудів... На, їж на здоров’ячко. Та й
разом зі
мною живи.
Засоромлена білка почала говорити:
– Але ж я не заслужила на таку доброту. Я ціле
літо гуляла.
– Нічого, – каже друга, – тепер ти також будеш
дбати так, як я. Ти ж зрозуміла
тепер, що без праці нема добра! Будемо разом
працювати і разом жити.
І відтоді жили білочки разом. А ліниву білку
біда і нужда навчила
працювати. Найближчого літа вона стала
старанною і принесла великі припаси
харчів до спільної хати. (368 слів)
Виконай завдання.
1. Чим
обидві білочки були схожі?
А Вони були ледачі, недбайливі й безтурботні.
Б Вони були дбайливі, працьовиті й старанні.
В Вони були гарні, пухнасті й
прудкі.
2 .
Що схвалюється у творі?
А Працьовитість і дбайливість.
Б Спритність і сміливість.
В Доброта
й чесність.
3.
Визнач головну думку твору.
А Не
тяжка робота, коли до неї охота.
Б Як робити дружно, не буде
сутужно.
В Тяжко тому жити, хто не хоче
робити.
4. Визнач жанр прочитаного твору.
А Народна казка Б Авторська казка
В Оповідання
5.
Віднови послідовність пунктів плану відповідно до змісту твору. Простав
цифри
в порожні кружечки.
Розваги лінивої білочки.
Жили дві білочки в густому лісі.
Клопоти дбайливої білочки.
Без праці нема добра.
Допомога дбайливої білочки.
6.
Запропонуй свій заголовок до цього твору. Обґрунтуй свій вибір. Запиши .
Немає коментарів:
Дописати коментар